Є думка, що люди не поважають тих, хто не поважає самих себе. У Ремарка, приміром, є думка в одній із книжок:
«Жінка, яка економить на собі, викликає бажання заощадити на ній».
Але я дуже часто бачу зворотний розклад: жінка вельми впевнена в собі, самооцінка найвища, лобом бетонну стіну проб’є, добре одягнена, у багатьох країнах побувала, а її ніхто не поважає, не любить і не цінує.
Розберемося чому і що це за категорії такі.
Перша категорія. Краще прилаштуватися
Якщо ви думаєте, що мова піде про утриманки, то ви помилилися.
Але ви були вельми близькі до істини: жінок, які легко відбирають у інших хороші посади і чужих чоловіків, прикриваючись тим, що в соціумі треба вміти конкурувати, ніхто на дух не переносить.
Але таких усе менше. Тепер у нас більше самостійних. А серед них є ті, хто хоче на все готовеньке.
Якщо народжувати – так в Америці. Там одразу громадянство дитині дають. Якщо працювати – то в Європі, там більше платять.
У всі часи пристосуванці викликали один тільки негатив. Захоплення викликають патріоти і чесні. Плюс у таких ось «продуманих» завжди є перевага і навіть зарозумілість у спілкуванні з тими, хто не шукає миттєвої вигоди і народжує не заради громадянства просунутих країн.
Друга категорія. Я – мама
Бути морально здоровою людиною можливо тільки тоді, коли всі сфери життя збалансовані. Я не беру до уваги геніїв, але якщо у середньостатистичної жінки є тільки робота, немає особистого життя, сім’ї та хобі, вона з імовірністю до 99% – нещасна. З нещасними дуже складно. Вони заздрять. Або знецінюють.
У мене якось стала розпитувати про роботу жінка. Познайомилися випадково, на прогулянці. Я вирішила, що вона хоче освоїти нову професію і все в подробицях їй про себе розповіла. Ну й поцікавилася її освітою та трудовою діяльністю.
А вона так грубо відповіла: «Я працюю мамою!»
Я сама мама двох. Але не вважаю материнство роботою, не ношуся з ним, як із червоним прапором. Вкладаюся в дітей, не забуваючи про інші свої інтереси.
Ну а потім вислухала від цієї жінки тираду про те, що тільки недалекі створіння можуть проміняти своїх дітлахів на офіс, папірці, наради і планерки. Немає нічого важливішого і дорожчого за дітей.
Гіршою за маму-героїню може бути тільки жінка, яка переконує всіх у тому, що її дитина – особлива. Як правило, вона живе її життям і свого життя у неї немає.
Третя категорія. Їм завжди нудно
Під час переїзду на нове місце проживання, зі мною познайомилася жінка і одразу ж запропонувала стати подругами. Мене це здивувало, бо звучало якось по-дитячому, чи що. Дорослі люди не те, щоб не дружать, але їхні комунікації не такі тісні, не такі часті, не настільки відверті, як у дитинстві. Є дистанція.
Як потім виявилося, що цій жінці неймовірно нудно жити. Вона не працювала, її забезпечував чоловік. Хобі та інтересів у неї не було, її тягнуло до людей. Вона легко відгукувалася на будь-які пропозиції кудись сходити чи з’їздити, навіть із малознайомими людьми.
Мені стало відомо, що до неї приклеїлося образливе прізвисько за 5 першими літерами її прізвища, схоже на кличку собаки. Люди, до яких вона заглядала в очі й вимагала уваги, ставилися до неї зневажливо. І всім було начхати, що вона багата і їздить на дорогій машині.
Четверта категорія. Скиглії без почуття гумору
З кожним трапляються неприємності та проблеми. Але не всі нескінченно ниють із цього приводу. А найкраще наші стосунки будуються з тими, хто з гумором ставиться до життя, може посміятися над собою і дати характеристику тому, що відбувається у світі, гострою метафорою.
Чоловіки підтверджують мою тезу. Талія і пружність шкіри зникають з віком. А легка, оптимістична вдача – це назавжди.