Чому ж повертатися не можна?
Скільки не розмірковуй про стосунки, а люди однаково хочуть робити по-своєму. Мовляв, все у житті випадково й не треба нікого вчити. Самі розберемося.
Минає час, ці самі чоловіки чи жінки вимотані, пригнічені та їх взагалі мало що тішить. Відносини вони не повернули, смутку побільшало, життя втрачає всякий сенс.
Це поширений сценарій, коли людина хоче самостійно здобути досвід. Не факт, що вона його зрозуміє, але зробити щось хочеться.
У багатьох у голові сидять історії про те, як Іван із Мартою помирився після розлучення та прожили ще 60 років разом. Але цей випадок називається помилкою того, хто вижив. Коли зі 100 або навіть 1000 випадків, тільки один вдалий і ми орієнтуємося на нього.
Практично всі люди зазнають краху, але ніхто цього не помічає, бо ж у когось вийшло. І, звичайно, приємно слідувати в той бік, ніж прийняти важку реальність.
Але чому ж повертатися не можна?
1. Втрачається повага до себе
Розлучення відбувається за двома сценаріями. Або вас кидають або це робите ви.
У першому випадку вам відкрито кажуть, що ви неприємні, з вами не хочуть проводити час. Але при цьому ви закриваєте очі і все одно йдете в той бік. Хіба це говорить про любов до себе? Коли ви стукаєте в закриті двері.
У другому випадку ще цікавіше. Вирішивши, ви постійно метаєтеся в різні боки. Це також сумнівний вчинок. Виходить це неповага до власного вибору чи слова. Сьогодні я можу дозволити кинути її, а завтра знову у стосунки.
І чим більше подібних ситуацій у вашому житті, тим гірше ви ставитеся до себе. Відповідно це відображатиметься у всіх сферах.
2. Час втрачено безповоротно
Тут також можна розглянути дві ситуації:
Намагаєтеся пробити стіну. Якщо на повагу вам байдуже, то просто подумайте про безглуздість дій. Людина відкрито вам каже ні, а ви все йдете, не слухаючи його. У 99% випадків успіху не буде, тому ви просто витрачатимете свій дорогоцінний час на нічого. Замість власне розвитку, ви просто займалися нічим. А усвідомлення прийде згодом.
Примирення не на довго. Навіть якщо якимось дивом ви возз’єдналися, витративши мільйони годин на це, пожертвувавши всім. Цей етап не буде довгим. По-перше, людина швидше за все вже не та. По-друге, немає колишніх емоцій. По-третє, ті самі сварки. Тому все так чи інакше зведеться до втрати часу.
3. Ще більше спустошення
Багато хто страждає і мріє повернути роки, а то й десятки років. Уявіть, як це боляче та складно? Але усвідомлення все одно прийде. Нехай нескоро, але обов’язково виявиться.
І тоді вас накриє ще більша туга. Так як ви втратили абсолютно все. Практично життя було присвячене нічому. І замість прояву почуттів до колишнього накотить злість на себе.
Безумовно всі виправдовують такий сильний потяг коханням. Мовляв, нічого ви не розумієте, маю почуття. Насправді ж це проста невротична прихильність. Стосунки це звичка. Конкретна людина це емоції, до яких нас тягне. У це можна не вірити, критикувати та засуджувати, але так влаштований світ.
Тому краще займайтеся собою, розвивайтеся та проводьте час з користю. Потрібна вам людина обов’язково зустрінеться.