Одного разу в старця запитали:
– Отче! Навчи мене найсильнішої молитви. А то молюся-молюся, а Бог мене не чує.
Старець, усміхнувшись, відповів:
– Двоє людей опинилися на безлюдному острові. Допомоги чекати не було звідки. І вони молилися – кожен як міг. Перш за все, їм потрібна була їжа. І ось одному Бог послав її в достатку, а іншому – ні…
Потрібно було місце, щоб сховатися від негоди. Один знайшов затишну печеру, а інший – ні.
Потрібен був човен, щоб вибратися з острова. Один знайшов такого човна на березі, а інший – ні.
Тільки перший хотів сісти за весла і відчалити від острова, як згадав про свого побратима по нещастю і покликав його з собою.
Коли вони відчалили від острова, один запитав у іншого:
– Що б я не попросив у Бога, Він мені не давав, а тобі – давав. Чому так?
Інший відповів:
– Бог мені дав все, що я у Нього просив, бо просив я Його тільки про одне, щоб Він допоміг тобі.
Найсильніша молитва та, яка відбувається з любов’ю до Бога і до свого ближнього.