Жодна мама не розповість вам про це, але над цим варто задуматися і це варто знати кожному з нас:
1.Ти змушував її плакати … багато разів.
Вона заплакала, коли зрозуміла, що вагітна. Вона заплакала, коли дала тобі життя. Вона заплакала, коли вперше взяла тебе на руки. Вона плакала від щастя. Плакала від страху. Плакала від неспокою. Вона плакала від надміру почуттів. Вона відчувала твій біль і твоє щастя і ділила це з тобою, усвідомлювала ти це чи ні.
2. Вона хотіла з’їсти цей останній шматок пирога.
Але вона побачила, якими очима ти на нього дивишся і як облизуєшся, і не змогла його з’їсти. Вона знала, що буде значно щасливіша, якщо його з’їсиш ти.
3. Це боляче.
Коли ти тягав її за волосся, було боляче; коли ти подряпав її довгими нігтями, які неможливо було обрізати, це боляче; коли ти вкусив її під час годування грудьми, це було дуже боляче. Ти забив їй ребра, коли народжувався, ти розтягнув її живіт за дев’ять місяців, ти приніс їй пекучий біль, коли народжувався на світ.
4. Вона завжди боялася.
З самого початку вона робила все від неї залежне, щоб захистити тебе. Вона стала твоєю матір’ю-ведмедицею. Вона хотіла сказати «ні», коли маленька дівчинка-сусідка попросила потримати тебе на руках. І вона вся зіщулилася, коли дівчинка все-таки взяла тебе на руки. Твоя мама була переконана, що тільки вона може тримати тебе безпечно. Її серце билося в два рази сильніше з твоїми першими кроками. Вона не лягала спати допізна, щоб бути впевненою, що ти доберешся до будинку в цілості й схоронності, і вставала раніше, щоб переконатися, що ти пішов у школу. З кожним твоїм спотикання вона була готова підхопити тебе. Вона була поруч, щоб переконатися, що все добре.
5. Вона знала, що вона не ідеальна.
Вона – свій власний найсуворіший критик. Вона знає свої недоліки і іноді ненавидить себе за них. Найскладніше їй доводиться тоді, коли ці недоліки бачиш ти. Вона хотіла бути ідеальною мамою, робити все правильно, але вона теж людина, а люди роблять помилки. Можливо, вона до цих пір картає себе за них. Вона всіма силами хотіла б повернутися в часі і зробити все інакше, але вона не може. Так що будь добрий до неї: вона робила все від неї залежне.
6. Вона дивилася, як ти спиш.
Були ночі, коли вона була на ногах з 3 годин ранку, молячись, щоб ти, нарешті, заснув. Вона ледь могла тримати очі відкритими, коли співала тобі, благаючи «будь ласка, засни». Коли, нарешті, ти засинав, вся її втома раптом пропадала, коли вона сідала біля твоєї колиски і дивилася на твоє ангельське личко. У цей момент вона відчувала стільки любові, що неможливо висловити, незважаючи на ниючі руки і червоні очі.
7. Вона дбала про тебе набагато більше, ніж дев’ять місяців.
Ти так само мав потребу в ній, як вона в тобі. Вона навчилася тримати тебе, поки прибирала, їла, часом навіть поки спала, бо це було єдиним варіантом заснути. Її руки втомлювалися, спина – хворіла, але вона все одно тримала тебе на руках, тому що ти хотів бути ближче до неї. Вона тулилася до тебе, любила тебе, цілувала тебе і гралася з тобою. Ти відчував себе безпечно в її руках, ти відчував, що тебе люблять. Вона носила тебе стільки, скільки тобі хотілося.
8. Кожен раз, коли ти плакав, її серце було розбите.
Як тільки вона бачила, що по твоєму обличчю струмують потоки сліз, вона робила все можливе, щоб зупинити їх. Якщо у неї це не виходило – її серце розбивалося на мільйон осколків.
9. Вона ставила тебе на перше місце.
Вона могла обходитися без їжі, душу і сну. Вона завжди ставила твої інтереси вище своїх. Вона могла витратити весь день, приділяючи увагу тобі, а в кінці дня у неї просто не залишалося часу на себе. На наступний день вона прокидалася, і все починалося знову, тому що ти дуже багато для неї значиш.
10. І вона зробила б це знову.
Бути матір’ю – найскладніша робота, яку тільки можна уявити і часом вона доводить до зривів. Ти плачеш, тобі боляче, ти намагаєшся, спроби закінчуються провалом, ти працюєш і ти вчишся. Але також ти отримуєш більше задоволення, ніж можеш уявити і відчуваєш більше любові, ніж вважав можливим. Незважаючи на всесь біль, ночі без сну і ранні пробудження, через які ти змусив свою матір пройти, вона б зробила це для тебе знову, тому що ти так багато для неї значиш.
Так що наступного разу, коли ти побачиш свою маму, подякуй її і дай знати, як сильно ти її любиш. Таких слів багато не буває.