Досить часто жінки відчувають проблеми у стосунках. Зрозуміло, вони завжди борються і намагаються це якось налагодити і виправити. Звичайно, бачать вони взаємне й обопільне щастя.
Їх не бентежить, що чоловік п’є, б’є, гуляє, ображає і робить будь-які інші негативні речі. Необов’язково все це в одній людині, вистачить і одного пункту. При цьому сама дама стверджує, що вона хоче бути щасливою, вона мріє про сім’ю і робить усе для цього. Просто їй у цьому ніхто не допомагає. Чоловік її, просто ніякий, він тільки шкодить і користі не приносить.
Дівчина старається, працює, запроваджує якісь сімейні цінності, а він просто бере і посилає все це на три літери. Хіба з таким побудуєш щось? Він страшенно непридатний.
Знайома історія для багатьох. Ведуть боротьбу за щастя, а їм ставлять перепони і тільки заважають. Просто жах, неможливо не обурюватися. Де тут справедливість? А ось про це мені й хотілося поговорити.
Може комусь це здасться дурним, хтось не повірить, але ми самі творці свого щастя. Так, ми не здатні контролювати сто відсотків подій, але багато що нам підвладне.
Наталя, 34 роки. Живе з чоловіком уже близько 10 років. У шлюбі в них двоє дітей. Але чоловік її, Віктор, абсолютно не поділяє її цінностей і налаштованості на прекрасну сім’ю. На словах він так само мріє про гармонію і розуміння, але їхнє бачення сильно різниться. Він частенько випиває і ходить наліво. За словом у кишеню так само не лізе. А якщо треба, то може й добряче прикластися, щоб йому за це не дорікали.
Наташа мріяла про велику і щасливу родину. Вона старалася, робила якісь приємні події, фотосесія, спільні поїздки та багато іншого. Намагалася всіх об’єднати. Здається, що вона величезна молодчина. Ну хто їй дорікне?
Але повернемося трохи назад, коли ситуація була не такою тупиковою. Коли вони тільки знайомилися, починали жити разом, але без офіційної реєстрації шлюбу і дітей.
Чи був Віктор іншим чоловіком? Ні, він нітрохи не змінився. Він так само випивав, хамив, грубіянив і зраджував. Просто наша героїня вірила, що він зможе виправитися. Довіряла йому, сподівалася. І хотіла бути саме з ним. Для неї це було дуже важливо, адже кохала вона його, а не когось іншого.
Вкотре ми бачимо історію, де людина не розуміє значення цих слів. Свою неадекватну тягу вона виправдовувала почуттями. То в чому ж її проблема?
1. Ставлення до себе
Ось той самий пункт, який вирішує долю. Ви або хочете і йдете до щастя, або забираєте його в себе назавжди. Що ж мається на увазі?
Якщо ми говоримо про любов і гармонію, то спершу це має зародитися в нас. Як же ми це транслюємо в шлюб, якщо самі цього не відчуваємо? Виходить глухий кут.
Якщо жінка терпить образи, рукоприкладство, алкоголізм, зради та інше у стосунках, значить, вона так само ставиться і до себе, без поваги і любові. Ні, вона зовсім не зацікавлена в щасливому сімействі, як багато хто б подумав.
Її стратегія полягає в тому, що вона просто вірить у диво. А раптом він зміниться, а може я його виправлю? Але вона абсолютно не думає про себе. Ні, мова не про егоїзм, тут він якраз і превалює в ній. Я говорю про дорослу і зрілу позицію.
От уявіть, ви прийшли на ринок за продуктами. У якомусь кіоску вам нахамили, чи захочете ви туди повертатися? Безумовно, ні, адже ви себе не на смітнику знайшли. Хіба можна таке ставлення до себе дозволяти? Це неприйнятно.
Але якщо ми зачіпаємо тему стосунків, то чомусь це вже дозволено. Не можна домогтися щастя, через таку глуху стіну. Пара має будуватися не в надії на диво, а за видимими і відчутними факторами.
Ви бачите, що ваш партнер надійний, цікавий, у вас схожі смаки і цілі, знаєте його рівень розуму, зарплати та іншого. Голі факти, які зафіксовані назавжди. Без дива, а раптом він стане таким-то або таким-то? Це те, що залишиться незмінним. Ось наш головний орієнтир.
Але багато жінок цього не роблять. Вони вірять, що з нею він буде іншим, що все зміниться, що все зміниться і зміниться. Їхня ставка полягає не в надійних пунктах, а в гіпотетичних. Мовляв, а раптом пощастить? Якщо треба, то я потерплю це жахливе ставлення до себе.
Виходить, що цінність дівчини ніяка, для себе. Вона вірить словам, ведеться на що завгодно. Жодної любові й поваги до себе. Роби зі мною що хочеш, я довірюся і буду це терпіти. Може пощастить і ми станемо щасливою родиною.
Як було і у випадку з Наталею. Вона наївно вірила, чекала і сподівалася. А їй могли навіть нічого й не обіцяти. Зробила вона ставку на свою наївність. Зрозуміло, програла. Так роблять і тисячі інших.
До чого ж я вас веду? Спочатку ви маєте розбиратися із собою. Налагодити гармонію всередині себе. А вже від цього займатися пошуком партнера. Коли ви відкидаєте всі неприйнятні для себе речі, то знаходите того, хто буде вам підходити. У вашому оточенні просто не буде неприємних особистостей, адже ви таких ігноруєте й уникаєте. Залишаються тільки ті, хто поділяє ваші погляди.
Що швидше прийде це усвідомлення, то легше буде видертися з цієї ями. У випадку з нашою героїнею на неї чекає величезний шлях, адже у неї за плечима ще й двоє дітей, проблеми з роботою і квартирою. Їй майже неможливо вийти з цього жаху, який вона сама довгі роки і створювала.
Легко було б сказати, що винен її чоловік. Поганий же за підсумком він? Але якщо міркувати доросло і тверезо, то він яким був, таким і залишився. А ванільно-рожеві мрії його дружини залишилися тільки в її голові.
Сімейне благополуччя це саме вибір, який ми робимо. Починається він зі ставлення до себе. Все інше вже автоматично притягується під нашу реальність, яку ми дозволяємо.