Альберт Ейнштейн стверджував: «Інтуїтивний розум – це священний дар, а раціональний розум – вірний слуга. Ми ж створили суспільство, яке віддає почесті слузі і зовсім забуло про дар».
У нас у житті були випадки, коли інтуїція буквально рятувала від необачного кроку чи небезпечного рішення. У когось подібне відбувалося часто, в інших – лише кілька разів. Насправді абсолютно всі люди на Землі мають інтуїцію. З однією лише різницею, що в когось вона розвиненіша, і він чує свій внутрішній голос ясно і виразно, а в когось – не так сильно, як би хотілося.
Чесно кажучи, факт існування інтуїції – сам собою неймовірний і приголомшливий. Це просто чарівництво якесь: «знати» і розуміти речі без будь-якого усвідомленого аналізу того, що відбувається. Подібне звучить справді нереально. Тим не менш, це відбувається з нами щодня.
Наша інтуїція – це те, з чим ми народжуємось і що проносимо через все своє життя. Правда, з роками вона може втрачати свою силу, що пов’язано з тим, що людина її не розвиває або ігнорує. Але ж вона ніколи не зникає! Тому що це дар, який маємо за замовчуванням, хоча ми до кінця не можемо ні пояснити його, ні розгадати.
Хоча не всі погоджуються, але це саме так: інтуїція – це найвища форма інтелекту. І ще один факт: ви можете розвивати його нескінченно.
Брюс Касанофф у статті для Forbes написав про випадок, коли його запитали, що таке інтуїція і чи правомірно стверджувати, що вона є формою інтелекту. І він відповів, що це навіть не потребує доказів. Інтуїція є формою інтелекту і тому може використовуватися всіма людьми без винятку. Зокрема автор написав:
«Ви можете сказати, що я вірю у силу «дисциплінованої» інтуїції. Старанно працюйте, використовуйте свій мозок, робіть логічні висновки і формуйте відповідні аргументи, і я довірятиму і поважатиму ваші інтуїтивні здібності. Але якщо ви лежатимете на дивані і попросите мене довіритися вашій інтуїції, я відразу ж вийду у двері, не попрощавшись.
Я говорю це з особистого досвіду; чим більше експериментів та досліджень я провів, тим кращою ставала моя інтуїція.
До речі, подібні думки висловлював ще Альберт Ейнштейн, хоча, звичайно, йшлося дещо про інше. Але суть, гадаю, зрозуміла.
Отже, великий учений стверджував: «Інтуїтивний розум – це священний дар, а раціональний розум – вірний слуга. Ми ж створили суспільство, яке віддає почесті слузі і зовсім забуло про дар».
Нерідко стадний інстинкт, групове мислення чи бажання досягти певного результату можуть спрямовувати ваш раціональний розум у неправильному напрямі. У такі моменти врятувати вас може лише одне – ваша інтуїція. Це погане почуття, яке гризе вас і не дає спокою, – це власна інтуїція. Вона намагається попередити про те, що як би вам не хотілося піти в якомусь напрямку, хоч би яким привабливим він вам здавався, це неправильний шлях.
Мудрі люди завжди прислухаються до цих почуттів. І найрозумніші серед нас, які досягають величезних успіхів у всьому, не зроблять жодного кроку без використання сили своєї інтуїції».
Отже, якщо ви замислитеся про це і добре проаналізуєте отриману інформацію та свій життєвий досвід, то погодьтеся, що інтуїція цілком може бути найвищою формою інтелекту. І що найпримітніше – ми всі можемо розвивати і користуватися цим даром, особливо коли йдеться про прийняття життєво важливих рішень або питання вибору. Це не просто допоможе вам не помилитися, а змінить життя до невпізнання!
Німецький психолог Герд Гігеренцер, який займається вивченням питання про те, як приймати раціональні рішення, коли час та інформація обмежені, а майбутнє невизначене, також пише про це. У своїх роботах він згадує про те, що коли у нього з’являються передчуття (інтуїтивні думки), це допомагає йому згорнути з неправильного шляху у своїх дослідженнях. Подібні речі відбуваються з усіма, і коли ми прислухаємося до інтуїції, вона практично завжди буває права.
Чим більше ми вчимося, удосконалюємося та ростемо, тим більше розуміємо важливість та необхідність використання інтуїції. Тим легше нам її використати. Тим довірливішим стає наш «діалог».