Якщо людина постійно не думає про себе, а думає лише про інших, то можуть бути два сценарії наслідків. В одному варіанті – вона зрештою занедужає. В іншому варіанті – це закінчиться образою на всіх.
Ще Бернард Шоу сказав: «Якщо ви починаєте із самопожертви заради тих, кого любите, то закінчите ненавистю до тих, кому принесли себе в жертву». Загалом так воно і є.
“А ми тебе і не просили”
Якщо людина постійно не думає про себе, а думає лише про інших, то можуть бути два сценарії наслідків. В одному варіанті вона зрештою занедужає, тому що з’ясується, що це єдиний спосіб отримати турботу.
Що вона усе життя займалася обслуговуванням потреб близьких і лише серйозна хвороба дозволяє їй нарешті зітхнути, отримати від близьких турботу, переконатися, що вона теж для них означає щось, окрім ролі безкоштовної прислуги.
В іншому варіанті це закінчиться образою на всіх. Людина, як і раніше, буде все робити-робити-робити, все думати і думати про інших, але щоразу ображатиметься, що їй недостатньо вдячні, що її недостатньо цінують, не розуміють її величезну жертву заради них.
Звичайно, всіх інших це буде дуже дратувати. Вона чутиме від близьких: «Ми тебе не просили», «А навіщо це треба було робити». Вона ображатиметься ще більше і так по колу. До конфлікту, до сварки, іноді до тяжких руйнівних стосунків.
Добре подумайте над всім, що написано вище і зробіть правильні висновки для свого ж блага!